1980 — народилась в Ужгороді.
1995-1999 — навчалась в Ужгородському коледжі прикладного та декоративного мистецтва ім. А.Ерделі на кафедрі кераміки.
1999-2005 — студентка кафедри кераміки Львівської академії мистецтв, здобула ступінь магістра.
Участь у виставках:
1999 — виставка дипломних робіт. Музей ім. Бакшая. Ужгород.
2002 — міжнародна виставка кераміки. Палац мистецтв. Львів.
2002 — студентська виставка “Решето”. Червоноград.
2003 — студентська виставка “Решето”. Тернопіль.
2003 — XXVI ярмарок фольклору “Wengozevo”. Музей народної культури. Польща.
2003 — “Осінній салон”. Палац мистецтв. Львів.
2004 — персональна виставка “Сад відчуттів”. Етнографічний музей. Львів.
2004 — “Гра з архетипами” в рамках фестивалю “Бієнале”. Київ.
2005 — студентська акція “Показ дипломних робіт”. Клуб “Пікасо”. Львів.
2005 — конкурс молодих дизайнерів “Новий колорит 2005”. Мукачево. Диплом І ступеня в номінації “Мистецтво”.
2005 — персональна виставка “Скляний звіринець”. Мистецький центр “Дзига”. Львів.
2006 — фестиваль “Ворхолфест”. Музей Е.Ворхола. м.Межилаборці. Словаччина.
2007 — Виставка «25 см в квадраті», галерея „Зелена канапа”, Львів.
2007 — Арт-Київ 2007.
2007 — Виставка «Глиняний рай», галерея „Зелена канапа”, Львів.
2008 — Різдвяна виставка, галерея „Зелена канапа”, Львів.
2008 — Виставка „Приборкання Ероса-2”, галерея „Зелена канапа”, Львів.
2008 — Виставка „Б.О.А.”, галерея „Зелена канапа”, Львів.
2008 — Арт-Київ 2008.
2009 — Різдвяна виставка, галерея „Зелена канапа”, Львів.
2009 — Файн-арт 2009.
2009 - проект “Без образ”
2010 — Виставка «Провокація мрій», галерея “Зелена канапа”, Львів.
2010 – Тиждень Актуального мистецтва. Львів
2011 – Фестиваль “Файн Арт” в Мистецькому Арсеналі. Київ

2012 - Персональна виставка "Плоди пізнання". Галерея "Іконарт", м. Львів.

2012 - Персональна виставка " Алея слави". Галерея "Зелена Канапа", м. Львів.

2013 - Персональна виставка кераміки  " Вибране". Посольство Украіни в Норвегіі, м. Осло.

2015 - участь у "Різдвяній виставці", галерея "Зелена канапа", м. Львів

2015

Ольга Пильник народилась в Ужгороді (1980). Там розпочала своє навчання, а згодом, завершивши його у Львівській Академіі Мистецтв оселилась у Львові. Вона розпочала свій творчий шлях із виготовлення дизайнерських керамічних предметів інтерєру.

сьогодні Ольга Пильникнайпопулярніший та найзнаменитіший художник-кераміст Львова. Вона власниця своєі творчоі майстерні кераміки, в якій продовжує виготовляти ексклюзивні предмети інтерєру.

2007-мого року Ольга Пильник здійснила свою першу персональну виставку в галереі "Зелена канапа"(Львів). Відтоді й розпочався старт блискучого творчого розвитку художниці, під час якого вона здійснила багато концептуальних проектів разом з "Зеленою канапою", КМЦ "Дзига", у музеі Сучасного Образотворчого мистецтва Украіни, Мистецькому Арсеналі. Починаючи з 1999р Ольга взяла участь у близько 40-ка групових та створила 8 персональних виставок, в Києві, Львові, Словаччині, Польщі, Румуніі, Норвегіі... Кожна нова серія творів Ольги Пильник новаторська і неповторна та водночас має свій неповторний почерк. 

Олеся Домарадзька

     Я побачила її роботи на одній з виставок і вирішила – з цією художницею мушу зустрітися.

     Маю слабкість до кераміки, але справа не в особистих уподобаннях. Далекі від мистецтва люди, яким потім показували світлини з її роботами, миттєво “танули” від захоплення. Керамічним, виявляється, може бути все – від меблів (наприклад, стілець чи столик) до... одягу. Фарфорові корсети та сумочки її авторства, звісно, на вулицю не візьмеш, але виглядає творчо.

Ольга Пильник про свою професію не мріяла з дитинства. Вісім років ходила в музичну школу на фортепіано. Коли ж прийшов час поступати, мама порадила художній коледж. Ольга стала студенткою Ужгородського коледжу декоративного та прикладного мистецтва, а потім Львівської академії мистецтв.

http://zakarpattya.net.ua/News/33832-Keramist-Olha-Pylnyk-vylipyt-i-stiltsi-i-stoly-i-korset-i-kapeliushok...

     Щоб мрії й бажання здійснилися, їх треба “матеріалізувати” — скажімо, втілити в арт-об’єктах, переконані молоді львівські мисткині Ольга Кравченко та Ольга Пильник, які представили в галереї “Зелена канапа” “Провокацію мрій”.

     За словами керамістки Ольги Пильник, деякі роботи вже “спрацювали” — мрії здійснилися, окрім того, авторка реалізувала в проекті свої творчі мрії — використала нові матеріали, з якими прагне працювати й далі.
     Як розповіла “Ратуші” живописець Ольга Кравченко, перша назва виставки — “Хочу!” (з наміром  розкрити свої бажання і зацікавити людей, посприяти здійсненню їхніх бажань) — плавно перейшла в “Провокацію мрій” (з бажанням спровокувати мрії людей, підштовхнути цілеспрямовано їх реалізовувати).
     Більшість “матеріалізованих” на виставці мрій — звичні й близькі всім людям — мрія про дім, про доброго друга, про принца й принцесу, про одруження, про дітей, про багатство... Ольга Пильник додає мрію про моду й мрію про гламур і створює “Трон бажань” зі стилізованих “дитячих” кубиків. Ольга Кравченко актуалізує “дитячу” мрію про ровер, а водночас пропонує для певності зробити “Постріл у мрію”.
     Концептуально виставку “цементують” “Вівця, що заблукала серед своїх мрій” Ольги Пильник та “Гра в життя” Ольги Кравченко — за словами художниці, лабіринт, який символізує життя людини, яка іде до мрії, і чи не все залежить від примхи випадку, від чисел, що випали на гральному кубику...  
     “Можна зліпити мрію з прадавньої біблійної глини, розписувати земляною фарбою і з’єднувати із живою стихією вогню, як скульптор і кераміст Ольга Пильник. Або вирізьбити ковчег у дереві, відшліфувати крейдяний левкас, покрити тонким листочком золота, як живописець Ольга Кравченко. Це вже схоже на магію. Та це і є магія. Ремесло, що передається тисячоліттями”, — зазначено в анотації до виставки.
     На відкритті художниці пропонували загадувати бажання між двома Олями, частуватися цукерками з “інструкціями”, як здійснити мрію, а також пообіцяли, що такий проект надалі представлятимуть щороку, 13 жовтня.
Мрії й бажання здійснюються — і важливо, щоб здійснилися саме так, як ми й уявляли. На шляху реалізації мрії можливі всілякі пастки, тому важливо не заблукати серед своїх мрій, застерігає Ольга Пильник. І бажано, щоб мрії здійснювалися не всі відразу, а по черзі, додає з досвіду Ольга Кравченко.

Наталя ДУДКО, фото автора

http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=573

     Відкрили Арт- ярмарок у Чернівцях троє львівських мисткинь Ольга Пильник, Ярослава Ткачук, Ольга Кравченко.

     Сучасна ікона на дошці, авторські ляльки, незвичні ялинкові прикраси та багато іншого можна сьогодні побачити у галереї "SweetАрт". Різнопланові твори здебільшого новорічно-різдвяної тематики створили 12 львівських митців спеціально для проекту "Від Романа до Йордана".

http://vidido.ua/index.php/pogliad/article/mistectvo_na_prodazh_art-jarmarok_vid_romana_do_iordana_trivatime_do_19_sic/

Найвідоміша і мабуть найкраща у Львові художниця-кераміст Ольга Пильник,  свого часу (2007) здійснила свою першу персональну виставку в «Зеленій канапі». То були теплі й милі авторські предмети інтер’єру.

     Відтоді й розпочався старт блискучого творчого розвитку художниці, під час якого вона здійснила багато концептуальних проектів разом з «ЗК», КМЦ «Дзиґа» та Музеєм Сучасного Образотворчого мистецтва України в Києві та Львові.

     І кожного разу Ольга Пильник показує нам цілком іншу виставку.

      Цього разу Оля створила своєрідну «Алею слави» (як у Голівуді) – керамічні світильники-майки із вишитими! по них портретами відомих особистостей. Вибір особистостей здійснювався без рейтингів та особливих мудрувань – просто перші обличчя що спали на думку. Поп-символи, звичайно ж Мадонна, Мерилін Монро, Майкл Джексон та інші. Один світильник без зображення, як фантазія про «табулу расу», свідомість позбавлену штампів глобалізованого суспільства. Для кого ж призначений другий не вишитий світильник ви дізнаєтесь на виставці.

     Утилітарність і концептуальність, прадавня технологія кераміки і новаторство все разом поєднується в творах талановитої та перспективної Ольги Пильник

http://az-art.com.ua/news/%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%8F-%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B8-%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8-%D0%BF%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA

     Музей современного искусства и «Клиника Дорошенко Грищенко» представили арт-проект, посвященный аутизму и нейроразнообразию.

ЭТИМОЛОГИЮ НАЗВАНИЯ СВОЕЙ РАБОТЫ «ЧИНВАЗИЯ» ХУДОЖНИЦА ОЛЬГА ПИЛЬНИК ОБЪЯСНЯЕТ ТАК: «ЭТО СОЧЕТАНИЕ ДВУХ СЛОВ: «ЧИН» — КИТАЙ И «ИНВАЗИЯ» — ВТОРЖЕНИЕ. МНЕ ХОТЕЛОСЬ ПОКАЗАТЬ СОВРЕМЕННОЕ ОБЩЕСТВО И ТО, КАК ОНО ДАВИТ НА ЧЕЛОВЕКА, ВЕДЬ ИМЕННО ИЗ-ЗА ЭТОГО ДАВЛЕНИЯ ПРОБЛЕМА АУТИЗМА ВСЕ БОЛЬШЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ, ТАКИМ ОБРАЗОМ, ЧЕЛОВЕК ПРОСТО ПЫТАЕТСЯ СПРЯТАТЬСЯ В СЕБЕ»

http://modern-museum.org.ua/ua/novini_katalog/statti/aut-211_stattja_v_gazeti_den_ganni_slesarevoi.htm

     Роботи Ольги Пильник – керамічні скульптурки, проте настільки милі, що іноді так і хочеться притулити котрусь з них, як плюшеву іграшку з дитинства, наприклад, покритого емаллю медведика з очками-гудзиками, побавитися із балериною, зав’язуючи їй на зачісці з шамоту яскраву стрічку, дрімати із сонною принцесою у кріслі-гойдалці, загадати бажання, тримаючи за хвоста птицю-щастя, яку осідлала маленька мрійниця…

     Це якщо йдеться про роботи, які можна побачити щодень у арт-крамничках. А скільки ж її «діток» по цілому місту живуть у вітринах магазинів, на фасадах будинків, на вивісках… От, наприклад, про ангеликів на фасаді кафе «Румбарбар» екскурсоводи вже легенду склали. Зрештою майже усі роботи Олі милі, як янголята. Але це лише на перший погляд…

     Кілька років тому одна з її робіт змусила вибігти з виставкового павільйону у Києві дружину Івана Малковича, яка вигукувала: «О жах, яке паскудство!». З’ясувалося, що жінка просто мала необережність заглянути, що приховувала у комоді пишнотіла оголена мила дівчина, на якому вона лежала. Композиція з секретом, що так збентежила дружину видавця  носила назву «Дружок». А секретом виявився найзвичайнісінький з жовтої, як  дитяча радянська пипка, гуми, вібратор, що лежав у сховку викладеному білим хутром. Виготовлений 1993 року на Кам’янко-Подільській фабриці, з інструкцією, в якій так і було зазначено: «Вібратор «Дружок» для індивідуального використання. Перед використанням продезінфікувати перекисом водню…». Згодом до галереї «Зелена канапа», де продавалася ця робота прийшов звичайнісінький пан і заявив, що вже окрему полицю для тог дружка зробив і що купує ту сплячу красуню на скрині...

     І це не єдина така хуліганська витівка художниці. Варто згадати лише її еро-табуретку чи білий чоловічий торс із яскраво червоним «достоїнством», яке на доторк реагував писклявим голосом китайської забавки, повторюючи «I love you! I love you!».

     Як не крути, Оля хоч і хуліганка у житті та творчості, та попри все вона жінка. Тож її гендерна пильникпозиція не оминула увагою чоловіків. У своїх композиціях Оля – аж ніяк не представниця слабкої статі. Вона – пожирачка чоловічих серць, наїзниця чоловічих тіл, по-жіночому іронічна, по-чоловічому мужня, по-дитячому мрійлива… Але бувають серед робіт й такі, коли мужня жінка потребує бути слабкою і відпочити, наприклад, поніжитися у молочній ванні. А одна із київських родин перетворила свій сад на музей Олиних скульптур – біля будинку на лавці дівчинка із песиком, під березами хлопчик на конику, онде вівця одиноко пасеться, а поруч - дітлахи з собакою дуріють. До слова: та знаменита вівця у майже натуральну величину стала ще й хітом на нещодавній спільній виставці Олі Пильник та Олі Кравченко «Провокація мрій» у «Зеленій канапі».

     Оля Пильник має неперевершену здатність поєднувати вишукані стильні ідеї дорослої жінки із яскраво-кольоровими формами і бажаннями маленької дівчинки. І чому їй точно можна позаздрити – це почуттю гумору у творчості. Тільки вона може мати дорослу мрію про мотоцикл чи автомобіль, але бачити задумане у драйвових кольорах у крапочку, як дитячі китайські сукенки з мого дитинства. Або спроектувати елегантну канапу… з глиняних кубиків зі смішними, по-дитячому наївними зображеннями бажань. А корсети-світильники із справжнісінькими ґудзиками чи вишитим серцем – це ж узагалі казкова фантастика!

http://sumno.com/article/keramichna-huliganka-olya-pylnyk/

Чому Мерилін Монро така Мерилін Монро, а Мадонна така Мадонна? Завдяки чому впізнають Майкла Джексона і Пола Маккартні? У чому візуальна сила Елвіса Престлі, Анджеліни Джолі та Міка Джагера? Відома львівська скульпторка-кераміст Ольга Пильник проаналізувала й «препарувала» процес перетворення зірки на поп-символ в умовах глобалізованого маскультівського суспільства: у галереї «Зелена канапа» триває виставка керамічних світильників — проект «Алея слави» мисткині, яка має імідж іронічної та дотепної арт-провокаторки.

Обличчя поп-символів художниця вишила хрестиком на керамічних майках, розробивши для кожного портрета схему. «В одному з попередніх проектів я вже вишивала по кераміці, і тоді з’явилася ідея досягнути в цій експериментальній техніці портретної схожості. Водночас фішка проекту — впізнаваність облич. Тому вибрала розкручені імена, а серед фотографій кожної зірки обрала найбільш розтиражовані», — розповіла «Ратуші» мисткиня. Майка — вдалий атрибут для зображення поп-символів, адже вже тривалий час майки з написами або чиїмись портретами є трендом, зазначають у галереї. 

Ольга Пильник тяжіє тепер до авторських концептуальних проектів, трохи відсунувши з поля своїх пріоритетів емоційні й експресивні фігурки-скульптури, завдяки яким про неї свого часу дізналися як про оригінального кераміста. Каже, що проекти реалізовувати цікавіше, привабливим є сам процес обдумування ідеї: «Я тим живу, багато думаю, перш ніж завершу. Окремі фігурки теж творю, але це тепер радше як віддушина, можливість посидіти, розслабитися…». 

http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=2129